30 май 2019 30

Що таке баранячий курдюк і що можна з них приготувати

Секрети східної кулінарії ввібрали в себе мудрість кочових народів. Роки життя в суворих умовах пустелі навчили древніх тюрків цінувати те, що дає природа і правильно використовувати цінні продукти харчування.

Баранячий курдюк — що це таке?

Слово «курдюк» походить від тюркського куйрук, що означає хвіст. Це жирове відкладення округлої форми зустрічається у вівці курдючної породи. У молодих тварин «хвостик» в середньому важить 7-10 кг, але при сприятливих умовах може досягати 25-30 кг.

Для порівняння, курдюк — це таке ж накопичення як горби у верблюда. При хорошому харчуванні і рясному питво жир відкладається в районі 5 хребця біля основи хвоста, може витрачатися тваринам у посушливий період та при інших несприятливих умовах.

Для овець, які виробляють потомство, курдюк є цінним відкладенням, і природа подбала про гарну захист запасів з допомогою товстої шкіри і густий вовни.

Історична довідка

Зображення курдючних овець зустрічаються на фресках і мозаїчних глиняному посуді стародавніх шумерів. Вік цих археологічних знахідок понад 5 тисяч років. На підставі цих історичних артефактів можна сміливо стверджувати, що курдючне тварини годували смачним м'ясом і цінних тваринним жиром багато поколінь східних народів.

Курдючне сало описувалося в медичних працях Галена і Авіценни. Рецепти з використанням цього чудодійного засобу зустрічаються в стародавніх рукописах Персії, Греції, Вавилону, Риму та Єгипту.

Зібрані знання і досвід передавалися в древніх трактатах з покоління в покоління, і сьогодні на підставі накопиченої інформації можна використовувати курдючне сало в кулінарії і народній медицині.

Користь і шкода баранячого курдюка

Щоб оцінити користь курдюка як живильного харчового продукту, достатньо вивчити його склад і вплив на життєві процеси в людському організмі. Отже, чим корисний баранячий курдюк?

Важливо знати:

  1. Курдючне сало справжній природний джерело вітамінів і мінералів. Вітаміни групи B, особливо B12, благотворно впливають на серцево-судинну діяльність, і в союзі з фолієвою кислотою запобігає ранні інфаркти та інсульти.
  2. Вітамін E у складі курдюка бере участь в обмінних процесах і життєво необхідний для здоров'я шкірних покривів.
  3. Важливе для крові залізо, зміцнює тканини фтор, незамінний для серцевої діяльності калій, йод для щитовидки, а також цинк, фосфор і жирні кислоти містяться у цінному курдючному салі.
  4. Такий продукт показаний хронічним діабетикам для регулювання рівня цукру і стимуляції роботи підшлункової залози.
  5. Баранячий «хвостик» з усіх тваринних жирів містить мінімум холестерину, шкідливого для кровоносних судин.

До відома! Курдюк не рекомендується хворим, що страждають серцевою аритмією, подагру, атеросклерозом і гастритом з підвищеною кислотністю.

Негативна дія курдючного жиру може проявиться при наявності запущених захворювань. Виразкові хвороби та будь-які патології в шлунково-кишковому тракті завадять засвоєнню легкого жирового продукту. Небажано людям, страждаючим нирковою і печінковою недостатністю, вживати в їжу страви з додаванням курдючного сала.

Вибір курдючного сала, зберігання та застосування

Тепер дізнаємося, як правильно вибирати і зберігати курдюк. На східних базарах він продається у величезній кількості і за доступною ціною. А на європейських ринках знайти такий цінний продукт досить складно. Але якщо раптом вдасться відшукати заповітний шматочок, але важливо звернути увагу на його зовнішній вигляд.

  1. Курдюк хорошої якості має щільну структуру, рівний білий колір з рожевими прожилками і приємний аромат молодого баранчика.
  2. Продукт низької якості, як правило, залишається після розбирання старих тварин. Такі шматочки бувають сухуватими з жовтим відтінком і неприємним прогірклим запахом.

У морозильній камері курдюк можна зберігати дуже довгий час, для консервації всіх корисних властивостей його рекомендується злегка присолити і герметично упакувати.

Зручно тримати курдючне сало, розділене на порції, використовувати для приготування смачних страв і косметичних засобів. При витяганні з морозильної камери воно не буває замороженим і відразу готовий до вживання.

Традиційні страви східної кухні просочені ароматним жирком розтопленого курдюка. Манти, м'ясо для плову, шашлики і печеня з ліверу завжди виходять соковитими і смачними завдяки обсмаженою шматочки курдючного сала.

Як приготувати смачний і ніжний крем для вафельних коржів — кілька рецептів, які зроблять ваш десерт неперевершеним.

Візьміть на замітку рецепти турецької кухні — з покроковими підказками і фотографіями готових страв.

Рецепт сирної запіканки з яблуками — дуже ніжні і вишуканий десерт, який стане прикрасою вашого святкового столу.

Корисні рецепти з використанням баранячого курдюка

Що робити з курдюком барана? Безформний білий баранячий курдюк в руках вмілої господині перетворюється в справжній східний делікатес.

«Медовий хвостик»
Інгредієнти Кількість
курдюк - 200 г
мед - 1 ст. л
вода для варіння - 1 л
Час приготування: 30 хвилин Калорійність на 100 грам: 897 Ккал

Найпростіший рецепт для частого вживання «Медовий хвостик» прийшов з адигейської кухні.

Курдюк відварити в підсоленій воді до зменшення об'єму в 1,5-2 рази. Шматочок відвареної нарізати на тонкі скибочки, обсмажити з обох сторін і змастити натуральним медом. Таку страву можна вживати замість ковбаси і в якості доповнення до гарнірів.

Воно неймовірно корисне і смачне, повністю задовольняє потреби організму у життєво необхідних компонентах.

Люля-кебаб

Що ще можна приготувати з баранячого курдюка? А ось таке смачне блюдо! Знаменитий на весь світ рецепт «Люля-кебаб» популярний у багатьох країнах Заходу і Сходу. Це дуже смачна страва не готується без ароматного курдюка.

Інгредієнти:

  • м'якоть баранини – 500 г;
  • курдюк – 150-170 г;
  • цибуля ріпчаста – 150 г (2 шт);
  • сіль – 1 ч. л;
  • коріандр, зіра – по 1 ст. л;
  • чорний перець – 0,5 ч. л.

Час приготування страви: 40 хв.

Калорійність: 1047 ккал/100 р.

В ідеалі баранина і інші складові дрібно рубаються великим ножем.

Це довга і копітка праця досвідченого кебабчи, який після рубки довго збиває фарш, насичуючи його повітрям і ароматами спецій.

Готову суміш перевіряють на щільність, щоб у момент смаження вона не посипалася з шампурів. Скачують одну ковбаску і на вазі відчувають її фортеця. Якщо фарш досить щільний і насичений, то негайно приступають до самої приємної процедури.

Котлетку вагою 150 гр рівномірно розподіляють на шампур, попередньо змочуючи руки водою. На вугіллі люля-кебаб обсмажується з усіх боків до рум'яної апетитною скоринки.

Довгожителі сходу стверджують, що своїм міцним здоров'ям зобов'язані багатьма продуктами харчування, в тому числі і курдюку. Аксакали до глибокої старості зберігають неймовірну працездатність, а східні красуні завдяки тваринного жиру підтримують гладкість шкіри і густоту волосся.

Що ще почитати: